Категорія: Вірші для дітей

Ходить зiрка
В небi тихо,
В темнотi моргає.

Маленький котик
Погладив животик –

– Все ковдру білу розгортаю
над світом зимньої пори,
-Візьму та й колір поміняю! –
звернувся Сніг до Матінки-Зими.

На деревi жовтий
Листочок лишився,
Сховатись на землю
Пiд снiг забарився.

Біле поле,
Рудий лис,
Лапки чорні,
Хитрий ніс.

Про собачку,
Про маленьку
Напишу вірша
Швиденько.

Жив-був дід,
Була і баба.
Була внучка
Й птаха ряба.

Дрібно-дрібно
I хутенько
Їжачок біжить
Маленький.

Як дивно бути в казці!
Чи то весна, як в снах?
Все цвітом повкривалось
У жовтих пелюстках.

Водичка, красуня,
Де ти була?
– Струмочком у лісі
Я худко текла,

– Червонеє “сонечко”,
скiльки цяток маєш?
Рахувало ти чи нi?
Скiльки їх? Чи знаєш?

Я вам казку
Розкажу… про
Хвилиночку ….
Скажу…

Принесу я в жменцi
зерняток для тебе,
пташичка маленька!

Шубку файну насадила,
панна Лиска гарно сiла,

Снiг сподобав саме тут
ковдру вибивати.

Снiжок чи снiжинка
чи снiг, чи снiжець –

Гарно, гарно і є згода
Бути разом – ми й природа!