Категорія: Поетична осiнь

Сиве, сиве небо …
мокротою впало …
Сонце затулило,
тепло десь прибрало …

– Постелю доріжки
Жовтим килимочком,
І зімну травичку,
Хай поспить клубочком.

Налітався жовтий листочок
І земелькою щільно приліг.

Руда й благодатна – то осiнь,
стильна i файна вона,

Просто гілка затремтіла …
Осінь прилетіла й сіла

Чому осiнь ти ворожа
для погляду мого,

Де початок, мiй листочок,
ти жовтенький тут лежиш

Наворожить, наворожить,
Золотом посипле

Осiнь бiльш чуттєва
З нами,

– Качечка мила,
осiнь прийшла,

Гарна, красна,
Ще й багата,

Iде осiнь.
Сиве небо
Дощем поливає.