Місяць: Жовтень 2024

Невинна кров лиш у Хреста була,
А наша ллється, бо виною

Підняти б білим прапора …
Не треба, бо нема

Побита шибка …
Вiтер рiже себе об її,

Поплач, поплач!
Принесла доля калач,

Без друзів ми.
В всіх інтереси.

Десь у раю наша Свобода.
Землею геть ніде нема.

А довелось провалля-пустоту узріти.
Не темінь, а лише порожні миті.

Похилися, дубе,
Дубе зелененький

Кров
Взограла!

О, водичка! О, стихія!
Не завжди ти нам премила!

Хоча і хаос в нас кругом,
Думкам хорошим

Я волочу ще на собі
Війни страхіття і тривоги,

я розкажу про тебе вмiло
душа моя так захотiла

Всесвіт мій,
Цілющий світ,

Три синочка Осінь має
Отак їх і називає –