Місяць: Квітень 2025

Ні, я вам вже думки не подам.
Ні квартою, ні наперсточок.

Забуду я,
Нема причини,
Щоб й пам‘ять
Про мене була.

тихо стало на душi,
бо лелеки придойшли,

Не варто було дарунок дарувати.
Ви безсилі зло зрівняти,

Я розумію.
Але не хочу розум мати,
Щоб вибачати,
Щоб вбачати добро,

неможливо по ненормальним нормам прожити
треба самим ненормальними себе зробити.

про любов чи про розлуку …
вiзьму руку я у руку
i тепло тобi подам

Вже так, як є.
Моʼ і повинно бути.
Як птаху яструб кігтем враз

Вікно, аж сиве від дощів …
Весні ніяково дивитись …

Боюсь до того саду підійти,
Оливкові дерева, де у кручі,