Можна прошепотіти,
Можна прокричати.
Можна … а тут? Як?
Щоб змовчати?
Місяць: Серпень 2025
#До безкінця …
Так буде вже до безкінця,
Палати і старі хатини.
Загиблих помста до кінця,
Поки і ми колись загинем.
#Грішний грошик
І так, і сяк,
Кружечок, пасок …
Якісь слова
І сміх якийсь …
#Вверхходинки
Товчусь і відаю про це.
Та вже лиш посмішка хизується …
Ну-ну, товчись іще …
#Чому? Та тому!
Iде війна…
В менi, тобi –
Повнісінько –
Їх звичок …
Симфонія дощу
Дощ по землі неспішно крокував,
Спадаючи на листя у діброві,
І з кожним кроком душу відкривав,
Занурював в полотнища споко́ю.
#На волю … в вволю…
Пустіть душу на волю!
Хай вона поблукає,
Хай білими ніжками
По траві поступає.
#Не скрізь дурість голос має – саме це світ і спасає
Жаба рибі наказала,
Щоб сюди не запливала.
#Надивилась
Розмʼякло сонечко в мені,
Повиганяло всі думки швиденько …
Ласкаво пригорнуло світ і все
Зробилось вічним і простеньким.
#Реклама. Різновиди зла. Доставка до кожного куточка світу
Що вже у світі не було.
І лохнеси, й НЛО
І ковід дійсний убивав,
Охоче душі забирав.
#Чого це поле таке квiтне?
Чого це поле таке квiтне?
Чого радiє, дивлячись душа?
#”Вірую, Господи, поможи моєму невірству”. (Мк. 9, 24)
Сонце Правди,
Коли сяде,
Місяць сумніву
Засяде.
#Чому вибираємо зло?
Заглядай-незаглядай,
Десь є пекло,
Десь є рай.