Вiрш за руку вiрш водив.
Прийшли двоє – ото див!
– Чаю, кави, щось попити?
– Нема часу тут сидiти,
Місяць: Березень 2026
Вітер гуляв, ой гуляв!
Вітер гуляв, ой гуляв!
Гнув, що міг перекидав,
Під спідниці заглядав,
Парубкам шапки скидав!
Все? Ні!
Голота
Ти не привітний, мій садок …
Весною голота соромна …
І починаєш з квіточок –
Худчій прикрасити, немов би
“Свистять” поети!
“Свистять” поети! Душа, душа!
Товчуть ту душу мiж рядками,
а та душа вже не душа,
вiддала дух з усiми потрохами!
Доладу
весною – любов! немає коли!
улiтку росте все – збирати!
не «видiли» як, гонемся всi,
у морi, у рiчцi скупатись!
Ох, та воля! Що робити?
Ох, та воля! Що робити?
Куди її почепити?
Однi носять i ховають,
другi гублять i шукають,
Жив був дід і баба – військова казка
Жив був дід, була і баба.
І була в них курка ряба.
Чому жив? Бо не живе!
Холодна весна
Піст.У слові. У думках.Зупинився світІ такВсе марудноЙ жалюгідно …І війна повзе,Не видно …Що не видно?Щастя?Так?Де воно?По закутках.ПоховалоРадість й сміх …Лише жалюЧорний міхВикидає з себеСмуток …Вже […]
Людина вбила Бога …
Людина вбила Бога.
Отак нізащо!
Людина людськеє згубила,
Душа пропаща!
До величностей, що без лику, а як і є такий – то пика
Відзнака – як познака,
Величі землею.
Не питають,
А що там з душею?
хазяї невдалі …
Стелить дощик сльози рясно,
Мокротою землю кропить …
Домагається сухого –
Всім сховатись просить, просить …
Цвинтар
Хрести, розкинувши руки,
Стояли й дивились на нас.
А ми вбачали всiх близьких,
Не з нами вони тут стоять.
Герої на п’ятки наступати …
Саме так, саме так,
крок за кроком – по слiдах –
один одному ступаєм,
заважаєм, спотикаєм.
Возвращение
С исступлением свято верую,
Возвращаться на Землю – не больно,
Пусть заплачу в минуту первую,
Но потом – рассмеюсь довольно!