Долоні лицем …
Не бачити горя …
Сльози - в очах
Біди - ціле море.
Крик - мову відняв!
Волає скорбота!
Всі - як Рахіль …
Утіхи - не хоче!
А втіхи й нема,
Горби із стягами …
Прокляття й життя
Вмістилось між нами …
А думка жива,
Ще ніяк не погине …
Свобода така -
Подасться!
Бо сильні!