Хтось в лісі таку чутку пустив, що про
звірів казки написані.
Книги розмальовані, гарні і всі звірі там на
картинках. Краса неймовірна.
Сіли звірі думати, гадати, де дістати хоча б
одну таку книгу з казками. І красу вглядіти, і
себе в книзі зобачити!
Хтось запропонував Сороку! Щоб полетіла і
принесла таку книгу з казками!
Кажімо навпрошки - щоб вкрала. Буває так.
Не лише кур Лисиці красти. Хай щось і всім
звірятам лісу перепаде з крадійства.
Послали Сороку. Суне в дзьобі книгу. Ледве
долетіла!
Всі раді, веселі - свято! Себе в книзі дивитись
будуть, про себе казки читатимуть!
Надивились, начитались і сумно стало.
Де село, а де ліс. Як зʼясувалося, люди все
про звірів знають! Казки пишуть, діткам
читають!
Наказали Сороці книгу назад віднести.
Ніби полетіла. А як відлетіла, сама сіла
читати, щоб все про всіх знати!
Потім буде скреготати і розповідати. Казки на
хвості новиною рознесе! Така наша казочка!
От і все!