Лежав Вовк під вивернутим корінням дерева і
дрімав.
Враз відчинив очі від тихого шарудіння листу,
бачить - перед ним сидить Заєць.
- У тебе якась справа є до мене, вухатий?
- Вовк, я прийшов тобі сказати, що на
галявині якийсь оскубаний Вовчисько плете
образливі нісенітниці про тебе, чи ти щось
знаєш, хто він такий і що йому треба?
- Раз ображає, то відомо, що йому треба.
Полиш, хай наговориться, тоді думати будемо.
- Тобі видній! - сказав Заєць і побіг по своїм
справам.
Не варто було чекати, поки Вовчисько
наговориться.
За Зайцем і Вовк зник.
А Вовчисько ще, кажуть, говорить …