Зустрів Зайчик Лисичку в лісі.
А вона люта. Хвостом мене, видно, що гніву
стільки в ній, що й вгамуватись несила.
– Що сталось, Лисичко? Хто тебе так
розлютив?
– Питаєш хто? Люди з села! Ще б трішки ціле
село за мною бігло б.
Завітала я до курника і схопила собі одненьку
курочку! Одненьку!
А вони, як розкричаться! Лисиця кури
покрала!
– Але ж ти втікла!
– Я то втікла, але. До школи всі ходили або
ходять, а лічити не вміють. Одненьку курочку
ж взяла. А кричать – кури!
І так кожного дня! Одненьку беру, а кричать
«Кури»!