**** Нічка, що чекає перемоги

Ніч постелила ряднину зо зорями,
Блякло й не блимають, просто висять,
Може очікують, що вже земелькою
Війна припиниться, стане в ніяк.

Змовкнуть гармати, смерть вже не плутатись
Буде в житті, а смертю впаде.
Рови-каліки змучені-зкручені
Осінь пожовклим листом замете.

Зимонька зчавить, снігом забілиться
Різдвом надії в душах нас всіх …
Смуток не маревом тяжким прибудеться -
Болючою памʼяттю в імʼя живих.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *