Всівся кавунище
На руки козацькі -
- Неси мене, пане,
Тримай мене хвацько!
Не пускай землею,
Не давай котитись,
Бо я можу, пане,
Лопнути й побитись!
Кавуняка хитрий
Сміється, глузує,
Козака собою
Вправненько муштрує.
А козак вже мріє
Добре смакувати
Вуса довжелезні
Цукром потоптати.
Так ідуть обоє
Степом і сміються,
Жайворонок свище,
Ластівоньки вʼються!