Бʼються за храми,
Колотять у двері,
Клянуть один одного!
Хто? Ми! Українці!
Така у нас доля -
Бути дурними. Бо що
Нам не дає
Хоч тут бути миром!
Ні! Нам потрібна війна!
Скрізь і усюди,
Вже бо про Бога
Думка зусім не одна.
Різні боги
У церквах засіли,
Я порахую які -
Гордість і гонор,
Серебролюбʼя -
Ладні містечка в теплі.
Вже невідомо,
За кого йде битва,
Бо Бог надивився на все.
Зараз із хлопцями,
З ними вмирає
І воскресає, бо ще
Треба тим ангелам
Крила вчепити,
Витягти з бруду війни.
А ви воюйте
У храмах, у сяйних,
Де олтарі вже німі.