Бʼються за храми, Колотять у двері, Клянуть один одного! Хто? Ми! Українці! Така у нас доля - Бути дурними. Бо що Нам не дає Хоч тут бути миром! Ні! Нам потрібна війна! Скрізь і усюди, Вже бо про Бога Думка зусім не одна. Різні боги У церквах засіли, Я порахую які - Гордість і гонор, Серебролюбʼя - Ладні містечка в теплі. Вже невідомо, За кого йде битва, Бо Бог надивився на все. Зараз із хлопцями, З ними вмирає І воскресає, бо ще Треба тим ангелам Крила вчепити, Витягти з бруду війни. А ви воюйте У храмах, у сяйних, Де олтарі вже німі.