Ні, я вам вже думки не подам.
Ні квартою, ні наперсточок.
Шукайте інших, хто для вас
Наллє такої, хоч ковточок.
Свіженької і чистої, як та сльоза,
Що як росою зарониться із віка …
Звикайте до лучин, без сонця вам
Звично стало, не мовою трубити.
Поетичний авторський клуб, сучасна українська поезія
Ні, я вам вже думки не подам.
Ні квартою, ні наперсточок.
Шукайте інших, хто для вас
Наллє такої, хоч ковточок.
Свіженької і чистої, як та сльоза,
Що як росою зарониться із віка …
Звикайте до лучин, без сонця вам
Звично стало, не мовою трубити.