Не впасти б…

Можна соромитись,
Можна й цуратись
Свого хреста ...
А як так пожити,
Щоб просто нести.
Душею сказати -
Несу, бо так Боговi
ВIдомо знати,
Навiщо так тяжко,
Спина вже дугою,
Поплакати б трохи,
А йти то ж горою.
Де сила береться,
Якої немає...
Господь мiй великий!
Хреста ще тримаю!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *