«Розполовиша ризи Твоя …»

Ну, не біла риза!
Не біла! Лиш колись була!
Вона такого натерпілась,
Що й бути сивою -
Героєм дня … хвилини … миті -
Тяжко …. Бо і порвана де-не-де …
Але ж - єдина …
Скидай, братко …
Наполовину! Ще «зійде»!
Спасує нам до чогось …
Знайно, щоби твоя вже
Не була!
Розполовили!
Й вишиванку роздерли «з мʼясом»
Й нитки провисли …
Де яка …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *