Лише з маленькою шпариночкою
Любов якось і не змогла
Напригортатися хвилиночкою,
Яка єдиною була.
Ще не розпалася, не остаточно.
Але щось сталось. Вже як є.
І розгубилися словечка,
Як щебетання. Мова є,
Але сухою чомусь стала.
Вже не гаряча, не дзвінка.
Згасати заходилась й якось
Не тріпотіла, не жила.
Так-так - лише кивками фіксувала,
Ні-ні - байдужа до усіх думок.
У нецікавості слова спадали,
Як сухе листя із гілок.
Шпариною шпарина стала,
Ніби рубець на все чоло.
А першими слова признались -
Тепло із них усе пішло.
Post Views: 27