Брехуха

Сама собі збрехала
І знаю, що це так.
Картинку змалювала …
Взяла десь, може й в снах,
Надибала рожеву
Картинку для себе
І от брехня і стала
Вже мила для мене.
Ще там, в мені із бунтом,
Ще є другее «я».
Воно часу від часу
Із Богом у ладах.
Тихесенько спиняє
Мій погляд - зупинись.
Брехня тобі щебече.
А Бог чомусь мовчить.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *