У лісі тиша. Спокій і самотність.
І листя падає в траву.
Кричить ворона, вітер віє,
І жаба квакає в ставку.
І промінь сонця крізь густі тумани
Торкнеться лагідно землі.
Пройдуть дощі, і пройде літо,
І все загоїться в душі.
10.05.2024, м. Вінниця, госпіталь
One thought on “Тиша”
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Неймовірно. Височиною до Бога