Категорія: Як на духу

Життям
Ми блукаєм –
Тяжка стихiя!

Так кожний раз,
Коли народжу чисте слово …

Впала душа –
Не пiднятись!

Пробудилась, пробудилась,
А стати не можу.

Падіння наше вже бездонне.
Всі летимо і летимо.

Нас не було,
Того й свiт
Не скiнчився.

Кидаємо персня вiдчаєм в куток
i знов виблискує старе пророцтво –

Не дай мені часу, Господи мій,
В спокусі себе величати!

Пошукай мене вiтрами, може я вже там …

Тихо … Зовсім тихо … Зрада в тишині …

Кричи, кричи … Я помовчу …

Боги померли чи згорiли, втопились, щезли – може й так …

Правдива душа – рубцями уся!

Йшов Господь у білих шатах … Вітер Йому догоджав …