Категорія: Патріотичнi вiршi

Не назовем «побєдою»
Наш Перемоги день!
Вона у них із «бєдами» –
У нас – це Змоги день!

Не вiзьму я зброї,
Не пiду вбивати.
Замiсть мене, люди,
Хтось повинен стати
Вбивцею людини …

Вузлики, хрестики,
голка, як човен …
Доля стелилась
щемним узором.

До нас птаха в вишиванці
Східного кольору
Прилетіла аж до Бугу –
Нашого простору.

Чому дитятко народилось,
Якого на війні убили?
Бджола на квіточку сядає,
Оса вже кров тут попиває?

Миру – мир!
Війні – війна!
А війни то і нема!
Ні землі у неї є.

Співати «Купалинку» перестала…Огидно стало, якось такЛитвини заходились й сталиДо волиняк нас в зрадниках.По Прип‘яті діди блукали.Стохід, Піна, озер там тьма …Усе забути треба з жалем,Бо […]

Мене не буде,
Аж ніяк не буде.
Й таких, як я,
Багато ще.

А що далі, як там буде?
У майбутньому! О, люди!
Мій народ, моя родина!
Жити будем, як людина,

Білочка – ти не білочка.
Вивірка ти.
Забуте слово навіки.

Наша мова, як струмок,
Ллється-витікає,
Все в полинь водою бʼє,
Сльозу наганяє.

Дзьобатий мій човник,
пливи, не спиняйся.
Побачиш біду –
очеретом ховайся.

Відчуваю і не каюсь.
Вже такою – назавжди!
Ні покори, з розумінням,
Що вигода. Й не кажи!

Як ти, розтерзаний хлопчина,
Підеш до Бога у хороми?
У бруді весь, промерзший болем,
А не повернешся додому?

Буду, буду я радіти,
Як доля дозволить!
Буду, буду я клонитись,
Як смирення волить!

Доскучило хатці
На місті стояти.
Вирішила хатка
У світ мандрувати.

Лиска ярмарком ходила,
Чобітки собі купила …
– Надягати сапʼянці?

Пташечко мила,
Куди полетiла?
До теплого краю?
Тебе вже чекають?

Дурна душа …А майже плаче,Коли у вивертнях зобачитьЦидульки в римах та такі,Що мову коренять з основи,Нема ніщо, нема вже слова ….Що тоді?Криве створіння,Проскубане у говорінніНа […]

Отак якось дійшов вже час
Листа писати, Українка …
Ти прочитаєш в небесах,
Мого Полісся Мавка рідна.