Місяць: Вересень 2024

Звитяжно і відверто
Повір у все святе,

Хай мерехтять перед очима …
Вони, вони і знов вони …

Похмурий ранок.
Вітер стугонить.

Буває і так,
Як не буває.

Вітер був,
Гув і дув.

Нічка послала ряднину із зорями,
Блякло й не блимають, просто висять,

Довгі тіні – прийшла осінь …
День повільно розтуляє очі,

Ми герої – раз-два!
Розтоптали все – ура!

Шкода свиней,
коли зо прiрви –

Це дійсно буде казка. Як та, яку ми слухали в дитинстві і вірили, вірили …

У гарному і затишному лісі жив Павук.

Ранок. Ліс вже давно співає, літає і бігає.

Ялина була прекрасною. Висока, пухнаста,
гарна кроною.

Бігла Лисичка якось лісом і бачить – Зайчик з
Їжачком спинились і про щось жваво
розмовляють.

Зустрів Зайчик Лисичку в лісі.

Жив-був Їжачок.

Бігла Лисичка лісом.

Ішов Чоловік лісом і зустрів Вужа.

Лежав Вовк під вивернутим корінням дерева і
дрімав.

Біг лісом Зайчик. Бачить – сидить Вовк плаче.

Два віконця у простір дивитись спроможні.

Небо, яке впало
А небо падати вже хоче.

Хто звик повзти перед людьми на животику