Рахувати ми сніжинки заходились вміло. Пес також радів затії, аж скакав щасливо! Вибрали ми най-якраву й першою поклали На лопатку й заходились другу знайти вдалу. […]
Місяць: Грудень 2025
сентенцїї
Мова – панна, не всяким пальцям доторканна. Зло вже – не зло, коли кругом зло. І добро – що, і зло – що. А мiж […]
Морок
Почитай зі мною, доле …Вірша, що якогоНаписала ти зі мною …Доле, моя доле … Присміхатись тобі будеФальшива людинаІ повчати тебе буде,Присміхом невпинно. – Чи не […]
Біла ворона, яку треба вбити
Сонячна ***,
Сяйно несяйна,
Чорненьким маревом
Спритно охайна.
Вірш, який може бути безкрайнім, як щастя, але якого треба дописати
Іду, іду не спотикаюсьІ
І море лащиться аж-аж.
А вітер тихо заплітає
Думками раю цілий пляж.
Про білий світ, який мовчить
Ненавидить нас держава,
Що була й є ханський стан.
І вбиває, і вбиває …
Писарка
Що зарікань, що молитов
Почуло небо, а не скаже …
Бо плачем гірким день і ніч
Заллє земельку й не розкаже,
Пташечка моя
Пелена із снігу січе з вітром смерть.
Десь знайшла пташину і вмертвила геть
Казка миру
Я? Як всі і я. І ніяка.
Ходила в комсомол.
І дурнем, як всі дурники була.
Бо вірила казкам безкрайним,