з Святом Незалежності

осінь тихо завітала …
якось ще крадучись,

розкидала листочки,
пожовклі, нехочи …

і плесо в тишу огорнула,
пірнати промінь перестав,

ковзав себе без сил ліниво
світлинки лише підкидав,

куточком чапля вкаменилась …
щетиною суха трава …

стовбурчила і вже безсило
покласти себе найнялась …

а вітер скиглити готовий
із сивим сумом залюбки

аж вити … ладний, горем, горем …
терплю, терпіть, терпи …

One thought on “з Святом Незалежності”

Залишити відповідь