Вітер гуляв, ой гуляв!
Гнув, що міг, перекидав,
Під спідниці заглядав,
Парубкам шапки скидав!
Все? Ні!
Листом жбурив в зграю гав,
Гілку кинув і погнав
По дорозі ще траву,
Де він взяв, так не скажу!
Шарфи ніби відв’язались,
Мандрувати десь зібрались,
Хвилями кудись летять,
Кутати нас не хотять!
Птахи зовсім полякались,
Де не знаю - всі сховались,
В вікна вітер усі бив,
По дахах усіх лупив.
Ну і що, що далі стало?
А нічого! Перестало
Все летіти і рух мати,
Бо наш вітер пішов спати!