Ні нового, ні старого
мʼні не треба рочка того,
де війна іде та йде.
Хочу дуже і то вже
враз, умить і назавжди …
Чого? Миру? Й не кажи!
Але думка про такий,
не іздохлий, а живий!
Щоби зло ми покарали,
щоби душі не здригали,
щоб навіки так було!
Щоб землею - лиш добро!
Ворогові - прокляття.
Каїнове каяття!
Сором, гріх, щоб їх давив,
моʼ тоді лиш прийде мир!
Посміхнемось ми крізь сльози,
тому бути? Ні, не може
вбивця жити й не вбивати …
То що з миром? Нам й не мати?