Душа

Зміта вогнем життя і долі. 
Міста зникають у пітьмі. 
Зліта душа, тремтить від болю. 
Мета її, мов сни німі. 

Летить, здіймається у тиші, 
В цю мить, як пір’ячко легке, 
Блищить церквами в синій виші, 
Кричить, зриваючись в піке: 

«Мою ви душу обікрали. 
В раю я спокій не знайду. 
Думки молитвами зростали, 
Крихкі зникають на вітру. 

Хай дзвін здіймається за хмари. 
Так з ним летіти до кінця. 
Навкруг розносяться удари. 
Ланцюг наш - черга до Творця. 

Вже нас загинуло багато. 
В свій час до Бога ми йдемо. 
Весь біль, що прийняли від ката, 
Відсіль Йому передамо. 

Ми йдем один за одним поспіль, 
Лицем до неба в судний час. 
Дощем поплачемо на попіл. 
Хто ж ще молитиме за вас?»
                    ~
Пісня:
https://www.youtube.com/watch?v=dmo6bbnizWg