На снігу, на снігу
Горобці не замерзали,
А хутенько й галасливо
Білу булочку клювали!
То один, а то другий,
Третій горобець уміло
Шматували білий хліб,
Скубали його щосили.
А чорнізний кіт заліг
І тихенько підкрадався.
Лапу вже одну заніс,
Лиш трьома він підпирався.
Зиткнув поглядом й про скок
Вже готовий був миттєвий …
Враз малюк звідкільсь прибіг!
Ой, дістанеться котові!
Рятуватись час прийшов,
Самому кудись втікати.
Бо малюк готовий вже
Всі боки коту намʼяти!