Життя – як ліс, де стежка губиться в тумані,
Де кожен крок – то спогад, то печаль.
Ми в снах своїх плели кохання,
Поки весна кульбабами цвіла.
Але прийшла розлука, як осінній вітер,
Що рве листки… Старі зізнання.
І сонце світить… І прощання.
Де кожен крок життя — листки зізнання.
16.04.2026, м. Новояворівськ Михайло Левицький
Я рада Вашим публiкацiям.
Розглянете уважно можливостi при публiкуваннi. Е опцiя публiкувати в режимi – вiрш.
Експериментуйте. Ласкаво запрошую!
Дякую!+