Автор: Галина Украйна

Шукайте, Бога …скрізь шукайте …частіше очі піднімайтевисоко небом …чи душею торкайтесь милості своєї,яка і подалась тому,щоби любити мить живу,що пригортає світ з людьми,такими ж грішними, […]

Життя є мить,Лише пушинка,Яку задмухувує час.Аж бомби кидаєм,Щоб мить цяСтала нестерпна …Якось так …

Казали в минулому – всяка влада від Бога.Іде війна. Влада не від Бога була, а від нашої покори до зла.

Хмара осіння – тяжененна і сива
обрій тепла собою закрила.
Смутком холодним, мокрим дощем
заполонила усе і ще щем

Зграйкою душі злетіли …
Покружляли над нами і ввись
Понеслись білі крила невинних …
Безмовні у сумі … Дивись …

Коли прийде зима,
спинюсь я вже думками…
Хай сніг дрібний іде
горами і долАми …

Час зник, побiг, розтанув …
лишив розводами згадки …
а я лишитись хочу, стати
на мiсцi цiм i назавжди …

В церкві – не лякають, якщо це дійсно Божий дім.

Скавчить душа, немає допомоги …
Тяжка цеглина роздуму лежить
на плечах мене, грішної небоги …
яка думками мене полонИть …

Шевченко Тарасе, навчив мені волі,що ще Богом нам подата, не бути в неволі.Душі не скоритись , поклонам невдала.Як вільні птахи ми, за що Богу слава!

Я вже вмирала один раз.Вмирала якось і похвально.Лише жаліла про близьких,про матір було дуже жально.Той жаль, напевне, Бог почув,послав рятівничка до мене.Так народилась я ще […]

Про лева цього разу напишу
Я оповiдь коротку i страшну.
Цар звiрiв вiн й як заричить …

Попитаєм ми у Бога,

Осінь. Спокій, чи тривога?


Мудро Бог відповідає
-
Хай земля відпочиває!



сидить коло мене кішка біленька,
вуха стовбурчать, чує легенький
вітрець і жаринку, що з неба ще сяє,

Хресточку, хресточку …
твій празник чатую,
Тобі поклоняюсь,
бо Бога любую!

світ величезний, але як школа – все якогось часу викличуть до доски відповідати

У гріха – дна нема.

Гріх небом не губиться – ще землею його треба прикопати

Якби небо не було у блакиті …
Тоді яке б було у фарбі то?
Біленьким? А чи чорним? В оксамиті?
Незнайно … А чи морем, як осьо,

За горбочком, за пеньочком,
Веселка з травички
Заплітати почалася
У руді косички.

публічним зараз легко стати, якщо цього бажати. а тяжко, щоб Боже публічним стало – дверцята марнота позачиняла

після війни є одне запитання, на яке ніхто ніколи не зможе відповісти – “навіщо було?”

хто війну зачинає – смерть за бога має

Гори, земелько російська!Палай пекельним вогнем!Ніхто жаліти не буде,Твоїх байстрючих дітей!Вбивали вони, ой вбивали,Усе перед Богом живе,Тому прокляттям припалаІ смерть тебе всю візьме.