Сказали – зрубали.
Навіщо рубали?
Воно вже зрослося,
У зіллі сплилося
Категорія: Філософські вірші
як у Мелєвича
Де починаеться наш бiлий свiт?
А де кiнчається такий?
Бог не сказав, шукайте всi,
Небесним сяйвом освятив.
Думки …
У кого немає любові – журби не буває. Був би мудрим – не став би хитрим. Щоб покласти в кишеню – треба мати таку. До […]
Amor est fabula doloris
І боліло, і нило серце моє, А я вирвала його з грудей руками. Коли побачила, як сонце встає, Як кров полилася чужими вустами. Я відчула […]
#Курочка ряба – казка старенька, а думка новенька
Жив-був дід,
Була і баба.
Була внучка
Й птаха ряба.
#Віз попереду коня чи кінь попереду воза
Причина? Наслідок …
Хтось обвінчав цих двоє в часі.
#Грішний грошик
І так, і сяк,
Кружечок, пасок …
Якісь слова
І сміх якийсь …
#Вверхходинки
Товчусь і відаю про це.
Та вже лиш посмішка хизується …
Ну-ну, товчись іще …
#Не скрізь дурість голос має – саме це світ і спасає
Жаба рибі наказала,
Щоб сюди не запливала.
#Чому вибираємо зло?
Заглядай-незаглядай,
Десь є пекло,
Десь є рай.
#Лава
Тишу ми вигнали з душі …
Туди гудіння хаосу запхали …
Потік новин і не новин,
Лавиною пустили і вже нами
#Про не тільки поетичну нетолерантність
Ніхто ніщо на розсуд не кладе.
Якщо ти «наш» – для тебе «все»!
Воля
Билася соко́лиця крильми, Марила свободою живою, Та була вона поміж людьми, Не могла знайти собі покою.Вітер кликав в сині небеса,Хмари розступались над горами,Але пута, мов […]
#Бубни, життя …
Бубни, життя,
Одне і те ж.
І буботіння це
Аж надто вміле.