Хрести, розкинувши руки,
Стояли й дивились на нас.
А ми вбачали всiх близьких,
Не з нами вони тут стоять.
Отак в у часi й безчассi,
Подiленi смертю й життям,
Очiкуєм всi до одного
Лиш вiдомого Богу буття!
Поетичний авторський клуб, сучасна українська поезія
Хрести, розкинувши руки,
Стояли й дивились на нас.
А ми вбачали всiх близьких,
Не з нами вони тут стоять.
Отак в у часi й безчассi,
Подiленi смертю й життям,
Очiкуєм всi до одного
Лиш вiдомого Богу буття!