Категорія: Вільна тема

Це відбудеться знов. Це – уже зазвича́й:Там, на небі, благання мої ігнорують.Без кохання, немов самурай без меча,Я до вірної смерті крокую. Лабіринтом забрів я у […]

До вагону метро столичногоНаші душі юрба затиснулаБез дистанції без граничної,І без сорому, і без долі.Безпорадно блукав обличчямиПогляд карих очей батистовихУ буйно́вищі у містичному,Ніби вихід шукав […]

Нахабний дощ
завжди примостить себе …

Скрізь лиш «я».
Воно вам треба?
Залишіть себе
Зусім.

Вже напинаю й напинаю
на голову думки легкi,

А листопад зчорнить рудую
Красу у осені зусім,

Все сміх в сльозу тулитись хоче,
Бо радість, як воскреслий Бог.

Дитинством вічності був сніг,
Весна безчассям посміхалась,

Котик ніщо й не читав,
Книг багато …
Полежав …

Дід з котом журнал читали.
Сторінки перегортали …

Білий в святості сніжець,
Лиш такий лишився
Для тебе ніц кольорець?
Так й не притулився

Перекур був у кота.
Пес прийшов й цигарку
Також висмоктав і каченя
Прийшло пафкати завзято!

Зажмурюю погляд у небо.
Воно ж, як перлина – ясне …

Коли ти існуєш,
Ти вдихаєш повітря?
Чи просто приймаєш його як належне.

Невинна кров лиш у Хреста була,
А наша ллється, бо виною

Побита шибка …
Вiтер рiже себе об її,

Поплач, поплач!
Принесла доля калач,

Без друзів ми.
В всіх інтереси.

Десь у раю наша Свобода.
Землею геть ніде нема.

А довелось провалля-пустоту узріти.
Не темінь, а лише порожні миті.

Ми марнуємо, а Ти малюєш, Боже …
І барвам у красі – нема кінця …

Кров
Взограла!

О, водичка! О, стихія!
Не завжди ти нам премила!