Товчусь і відаю про це.
Та вже лиш посмішка хизується …
Ну-ну, товчись іще …
І сум, аж краковʼяком,
Все турбується
Понадломити в мені дух …
Про те я достеменно знаю
І лише сходинку бажаю
Переступити ще одну …
А далі … присміх й нарікання …
Чому ж таке в мене бажання
Про сходинку, моʼ ще одну.
Замкнув Господь про це мніʼ знати,
Змирилась … Далі ще ступати?
Але не сходинки це, ні!
Вверхходинки …
Так назову їх.
Такі вони в мені …