вiдверто…

Час зник, побіг, розтанув ...
лишив розводами згадки ...
а я лишитись хочу, стати
на місці цім і назавжди ...
"Собою" місце називаю ...
не найгарніше ... навпаки ...
я Бога звідсіля вбачаю ...
і Він звик бачити в мені
розгублену в думках людину ...
звичайну душу, не в зірках ...
Тебе лиш маю, Бог Єдиний ...
сказати варто в мить цю - Так!

Залишити відповідь