Місяць: Березень 2026

Сподобалось, бо й я, як ви
Із кавою поговорили ладна.
Вона мовчить і я мовчу,
Але так все між нами складно.

Щось ціле – як слова.
Щось, що не віднімати й додавати.
А думку лиш у погляді із слів,
Брильянтиками здатно любувати.

Ніч постелила ряднину зо зорями,
Блякло й не блимають, просто висять,
Може очікують, що вже земелькою
Війна припиниться, стане в ніяк.

Напишіть дурню і дайте цю дурню
Вашим вклонялникам перечитати.

Мʼяке осіннє сонце ліниво
вершечками дерев блукає.
Горить яскраво барвами,
що осінь пензликом торкає.

Миколай до нас прийде
І ніщо не принесе.
Миру, щастя і спогоди –
Не було нести нагоди.

А що нам лишилось?
А що там ще є?
Виймай, буде видно,
Що твоє, що моє.

Вбив наш кіт сімʼю мишачу –
батька, матір і дитя.

Схопила осінь жовтий жмут
і понесла в дощі з собою.
Й зронила зернятка живі,
що народилися. Весною

Пироги Зима
Пекла.
Борошно вона
Взяла,

Треба вiдповiдь тримати за свої “дiяння”.
Вибачатись я не буду, бо мої старання
все ж таки дорiжку в’юнку проклали серцями,
раз зумовили писати про мене вiршами.

Сонечко, сонечко,
Заглядай в віконечко!
На порталі сяйно,
Хай буде охайно!

Ти лише кохав, а я жила тобою …
Уся себе тобою розчинила …