коли кохання відійде,
полишить згадки кольорові.
червоні, чорні і мов сніг,
зелені та, як жар у крові,
коли кохання відійде, покличе тишу,
зграбну щастям.
стара рука тримає всев собі живим
в вiках причастям.
і келих з золота подасть
Сам Бог за вірність твою дужу.
бо на землі, не в небесах,
зумілось бути любим , друже ...