Зайчика зустрiну,
йому розкажу
про спеку, по лiто,
доленьку тяжку.
Малина достигла,
персик медовий
i кавун, як глобус,
мов земля тяжкий.
Грушка впасти хоче,
рота пiдставляй,
абрикос - як льопне,
мармелад збирай -
на травi намазав
скибку мурах-мух ...
- Зайчик, то бiда аж
вiд усiх спокус.
Зайчика зустрiти.
Не зумiла я,
йому розказати,
про моє життя.
Поспiшав вухастий,
часу не було.
Другим разом може,
як спиню його!