Бунт!

Збунтувався! Хто?
Промінчик!
Єдиний, ой ненько!
– Я не буду пекти жаром
на землю! Маленькі
пташечки водички просять,
зайці потомились,
шубраками спека люта!
Звірі зажурились!
Людям дихати нема чим,
ще й війна на дворі!
Розвертаю свого списа,
хватить вже, доволі!
– І куди впадеш, промінчик,
коли твоя ласка?
– Полечу назад, до Сонця!
Хай й як буде лячно!
Хмарки чули непокору
й швидко зговорились!
– Заховаєм ми промінчик!
Від Сонця немилість!
Скупчимося, всі сердиті
й громом небом лусним!
Налякаємо світило!
Дощ на землю пустим!

Залишити відповідь