Вечір. Мʼяко. Спочиває душа.
Цілинний день по стерні ходить -
війни, страхіття, зла.
Як спиниться у слово гарне,
Присяде й трішки посидить,
А може й «дякую» прокаже …
Бо далі … далі гостра мить
Проколить і не одную душу ,
Хто зна яка та доля у кого …
Посидь, душа, посидь, послухай
І мир, і тишу вечора сього …