Колись, колись
Тарас родився.
Звичайний хлоп,
Кріпак-дитя …
А от так сталось
Й відчинився
Дитині цій
Світ почуттям …
Краси і волі,
Сліз свободи
І духу цілого всього,
Що коло нас,
Що в нас …
Що в долі -
Народу милого мого.
І словом він зумів сказати -
Глибоко виорав рубець …
«Садок вишневий коло хати …»
У душах наших -
Поклон, Кобзарю!
Слава й честь!