#Пс. 115:2

Не спитаю - вже напиталась.
Не погляну - вже надивилась.
Не спинюсь - вже поспішаю.
Не виню - вже навинилась.
Як погляну - то знов те саме.
Як почую - то все те чула.
Буду йти - куди - не знаю.
Не спитаю - не вірю людям.
А якоі віри треба,
А яку ти в них шукаєш.
Не шукаю, бо просто неба
В сліпоті і я блукаю.
Вихваляємся, як не бачим.
Яке гарне бельмо, небого!
Чути десь дитинка плаче.
Поспішаю сліпа до нього.

Залишити відповідь