Сум із синню і любов.
Завжди, скрізь і небесами.
Кольор - сполох! Знов любов -
Тиха сумнівом, думками …
Ще про мить - це слово вже
Вбридло, бо ніяк схопити,
Сполонив - та де там! Як?
У в минулому всі миті!
Бог споглЯдає, душа
Вічність сторінками криє.
А життя, просте життя,
як горобчик … лиш надія …
Знов очікуєм ту мить,
Що як промінь в оксамиті …
День у день … далі що?
Павутинка на "пожити".