Пустеля повна душ порожніх.
У страсі лиш, а віри ніц,
Вже не лишилось …
Дух безбожний
У смерті силою гудить …
Одні понуро раді днині,
Десь на чужині, десь то там,
А інші просто волі винні
Подати себе на олтар …
Отак живем, отак крокуєм,
Отак повзем чи летимо …
Недобре. Бо пустеля. Пустош …
Бо Бог виною … А ми? Що?!