Десь у раю наша Свобода.
Землею геть ніде ніяк.
Угору душі клином-клином
Летять безмовно повсякчас.
А ми? Що з нами? Без Свободи?
Як жити? Може як завжди?
Забути про її і лихо
Пригріти в пазусі журби.
Лиш у піснях, у кобзі жалю,
Згадати щемне, що у нас.
А згодом швидко лепетати ...
Не на мові. Минув вже час?