#Казка про кота і павучка

Я вам казку розкажу... про …
Хвилиночку одну ...
Казку я вже починаю...
Про кота! То всі вже знають,
Любить він мишей ловити,
Також себе смачно вмити.

От сидів він і вмивався,
Тут павук сів і признався …

- День народження я маю,
А гостей я не чекаю.
Сумно так просто сидіти,
Мушу себе пожаліти!

Свято є й його немає,
Ні душа не привітає,
Що родився і хвала,
Радості... її нема!

Стало коту дійсно сумно...
Павука спитав розумно

- А де друзі, де рідня?

- Було так! Якогось дня
Білі стіни знов білили.
Всю рідню геть і зселили.
Залишився я один,
Заховався за камін.

Кіт подумав і сказав -
- З Днем народження вітаю!

Трішечки тебе благаю -
Стій ти тут, я повернуся,
Почекай, геть не хвилюйся!

Сам побіг і через мить
Знов наш котик тут сидить!
В павутині! Десь ходив!
Спритно він наволочив
Павуків і павучат!

Павук радий! Ото так!
Одиноким ж собі був!
Зараз … і про сум забув!

Котик вуса облизав.
Знов сам себе причесав!
Добру справу він зробив!
Павучкові догодив!

Залишити відповідь