Сум із лінощами поряд ходять.
Обоє не дають забути про себе.
Перший охоче стелиться журбою,
А другий вʼяже і ницьма все кладе.
Робота ж ладна воскресати,
А приступитись оті двоє не дають.
Боронить сум не радощами матись
Та й лінощі себе безділлям бережуть.