Щось вколить болем затяжним,
Щось пощадить і не торкнеться …
Що не доказує нічим,
Що світ мій інший
Чи якось чудернацько зветься.
Я просто в ньому і він мій -
Лише важілем спину ломить
Отой тягар чи честь то є,
Що віком клалось для народу …
А я? І я частина скарбу, й тут,
Себе не варто і згадати.
Скоріше страх за весь народ,
Який довiрилось й мені спасати …