Коли скінчиться ця війна,
Не говорімо про героїв,
Як нас навчав колись «совок».
Про біль скажімо тяжке слово.
Про те, як комусь одному
На світі жити, аж нестерпно …
І безпісенно, без бравад
Склонімось біллю … вже не вернем
Ні рук, ні ніг, саме життя
Таким, яким було раніше …
Час не злікує нас, брати.
І біль ставатиме гострішим.