Не буде скоро у вiйни кiнця.
Така вже наша крива доля.
Сусiд наклав на нас рубців -
Ця табуняча звір-потвора.
"Поет" скажи - то Пушкiн в головi,
I Ломоносови, з Поповим,
Почуйте слово, що в душi,
Чуже воно i на росiйськiй мовi.
Забетонованi слова в менi,
Де мiсце лиш для мови-неньки
Який кiнець, якiй вiйнi,
Росiйська тут, мої бiдненькi!
А ворог щедро обiбрав,
Залiз туди, де не пускають,
Кiнець вiйнi? Дiждем кiнця!
Бо що неволя - добре знаєм!